Йти вперед та допомагати людям

Хтось поїхав за кордон, хтось облаштовує новий дім в Україні.

Вимушеним переселенцям дуже важко починати нове життя. Багато проблем з новим житлом, з роботою.

Але це не новий досвід для багатьох людей з Криму, Луганщини та Донеччини, які у 2014 році, з початком російської агресії, переїхали в нові для себе регіони, та почали нове життя.

В цьому матеріалі такий приклад. Марія Шамоніна переїхала з Донецька до Покровська, і за 8 років влаштувалася на роботу, стала активним діячем нової для неї громади, створила громадську організацію, і зараз допомагає людям, які опинилися в складній ситуації.

Марія Шамоніна живе у Покровську на Донеччині з 2014 року. Переїхала з Донецьку ще на початку війни, тому що в цьому місті жила її родина. Як каже Марія, “питання не стояло, куди їхати, я їхала в Україну, їхала до своєї сім'ї”.

“... Я ОБРАЛА УКРАЇНУ РАНІШЕ НІЖ 2014 РІК...”

"Я обрала Україну раніше ніж 2014 рік, брала участь у проукраїнських заходах, мітингах. З 2014-го перейшла на українську мову. Покровськ - місто моєї родини, тому саме сюди переїхала, у будинок своєї матері".

Громадську діяльність Марія розпочала ще у 2000-му році, коли з активістами допомогала відновлювати документи людям без постійного місця проживання, а також брала участь у патріотичних заходах.

При переїзді з Донецьку до Покровська Марія не стала сидіти, склавши руки, а включилася в життя міста.

“Починати все “з нуля” було нелегко. Крім того, хворіла моя мама, - згадує Марія, - але я вирішила для себе, що буду інтегруватися в нову для мене громаду”.

Марія знайшла роботу, працювала і допомагала місцевим громадським та релігійним організаціям А у 2018 році заснувала та очолила громадську організацію “Покровська правозахисна організація "Щит". "Основна місія нашої організації - захист прав людини, - розповідає Марія, - До повномасштабного вторгнення ми реалізували грантові проекти у Донецькій області, з захисту прав пацієнтів комунальних медичних закладів у Добропіллі та Красногорівці та покращення медичних послуг у місті Добропілля. Також займалися моніторингом доступу до медичної допомоги, що надається комунальними медичними установами міст Красногорівка та Мар'їнки, реалізовували екологічні проекти”.

Також Марія працювала у Громадській Раді при Покровській міській раді та Громадській Раді при Донецькій облдержадміністрації.

“... ШУКАЛА БУДЬ-ЯКУ МОЖЛИВІСТЬ НАДАТИ ДОПОМОГУ ПОСТРАЖДАЛИМ ЛЮДЯМ...”

З першого дня повномасштабного вторгнення Марія почала допомагати людям.

"З початку війни я зрозуміла велику цінність рідного дому, моїй рідній Донеччині потрібна допомога і я залишаюся вдома. Я потрібна тут зараз, важливо робити те, у чому є досвід та послужити людям, що постраждали від війни. Одразу, з 24 лютого, я шукала будь-яку можливість надати допомогу постраждалим людям. Ми надавали продуктові набори, та на сьогодні охопили 4 тис людей. Це в основному, вимушені переселенці та люди пільгових категорій. А також допомагали засобами гігієни та підгузками сім'ям із дітьми до трьох років та людям з інвалідністю".

Своєю активною діяльністю Марія змогла залучити до співпраці багато партнерів. Це і благодійні фонди “Відродження", "Східноєвропейська гуманітарна місія", "Українська освітня платформа", чеська організація “Людина в біді", міжнародний фонд “World Central Kitchen".

".. Я ВІРЮ, ЩО ДОНЕЧЧИНА ВІДНОВИТЬСЯ І СТАНЕ ЩЕ КРАЩОЮ...”

Не дивлячись на складну ситуацію, Марія продовжує працювати, допомагати людям та будує плани на майбутнє.

“Сьогодні дня нашої організації має важливе значення розвиток, командна, робота та нові проекти для допомоги людям та відновлення Донеччини, - ділиться Марія, - Я вірю, що моя рідна Донеччина відновиться та стане ще кращою. І зараз я вже думаю про те, що можемо зробити саме ми, саме наша організація. Мені боляче чути, коли відмовляються донори саме через те, що ми у Донецькій області та коли у медіа і соцмережах вішають ярлики нашим мешканцям. Я вірю у Перемогу України та відновлення міст і сіл Донецької та Луганської області".

Тетяна Вергун