Розподіл сил у Сєвєродонецькій міській раді: аналіз ситуації протягом п’яти років

За результатами місцевих виборів 2015 року до складу Сєвєродонецької міської ради увійшли представники 6 політичних сил. Зокрема, у депутатському корпусі міськради були представлені висуванці політичних партій «Опозиційний блок», «Наш край», «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (зараз внаслідок «ребрендінгу» – «Європейська солідарність»), «Об’єднання «Самопоміч», Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка.

Найбільший рівень підтримки в місті отримала політична партія «Опозиційний блок» – 44,44%, друге місце посів «Наш край» з 22,22%, на третьому виявився «Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 11,11%. Трохи меншим був електоральний рейтинг у адміністративному центрі Луганщини у «Об’єднання «Самопоміч» – 8,33%, тоді як ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка набрали по 5,56%. У реальному вираженні з 36 депутатських мандатів у Сєвєродонецькій міськраді 16 отримав «Опозиційний блок», майже вдвічі менше – 9 отримав «Наш край», тоді як «Блок Петра Порошенка «Солідарність», у свою чергу, мав в активі 4 багнети. «Об’єднання «Самопоміч» мала 3 депутатські мандати за результатами виборів у місті, а ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка отримали представництво у кількості 2 депутатів від кожної з політсил.

Впродовж 2015-2016 років у складі Сєвєродонецької міської ради були сформовані, відповідно, 6 партійних фракцій. Першим секретарем Сєвєродонецької міської ради 6-го скликання став представник «Опозиційного блоку» Ігор Бутков. Тоді як Сєвєродонецький міський голова самовисуванець Валентин Казаков не був представником жодної з політичних сил у депутатському корпусі ради.

Процес формування більшості став наріжним каменем роботи Сєвєродонецької міської ради 6-го скликання. Так, на даний час у міськраді відсутня процесуально оформлена (коаліційною угодою тощо) депутатська більшість, яка в процесі голосування замінюється ситуативною більшістю. Остання протягом каденції формувалася навколо двох протиборчих у міськраді політичних сил – «Опозиційного блоку» та «Нашого краю», які мали найбільше депутатське представництво. Результатом цієї нестабільності роботи представницького органу впродовж 5 років стали: шестикратне відсторонення від виконання обов’язків Сєвєродонецького міського голови Валентина Казакова (неодноразово поновлювався на посаді рішеннями судів різної інстанції), багаторазові зміни складу виконавчого комітету ради та багаторазова зміна чотирьох секретарів ради (Ігор Бутков, Ельвіра Марініч, Григорій Пригеба, Вячеслав Ткачук), які у випадку чергового відсторонення міського голови виконували його обов’язки (також досі супроводжується судовими процесами). Залежно від цього, змінювалися і заступники міського голови, які, як правило, за даними авторитетних регіональних ЗМІ, були членами чи особами, лояльними до вищезазначених «політичних таборів» (незалежно від їхньої особистої партійної приналежності).

Станом на 1 квітня 2020 року в Сєвєродонецькій міській раді залишилося п’ять фракцій. «Опозиційний блок» складається з шістнадцяти депутатів. «Наш край» наразі налічує п’ять депутатів. Один із депутатів, Сергій Зарецький, за рішенням суду відновив свої депутатські повноваження після перебування на посаді заступника міського голови, однак через відсутність кворуму в раді не може бути знову введений до її складу на черговій повноважній сесії.

Разом із тим, слід зазначити, що у 2016 році була зареєстрована ще одна фракція «Наш край». Таким чином у міській раді було дві фракції з однаковою назвою. Частина депутатів із першої фракції ввійшла до складу другої. Однак, друга фракція проіснувала недовго, із неї вийшла більша частина депутатів, залишилися дві особи та вони автоматично стали позафракційними через розпад фракції (станом на 31.10.2016).

«Європейська солідарність» представлена у міській раді чотирма депутатами, однак, на 1 квітня 2020 року має офіційно три чинних депутати. Це сталося через заяву Луганського територіального об’єднання «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» від 23 грудня 2018 року про виключення з лав партії керівника фракції «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» у Сєвєродонецькій міськраді Вячеслава Ткачука за порушення статутних принципів партії (фактично – за участь 22 грудня 2018 року в 4-му пленарному засіданні 54 сесії ради, в ході якого було вдруге звільнено від виконання своїх обов’язків секретаря Ельвіру Марініч, вкотре відсторонено шляхом висловлення недовіри Сєвєродонецькому міському голові Валентина Казакова, змінено склад виконкому та призначено Вячеслава Ткачука секретарем міськради – виконуючого обов’язки Сєвєродонецького міського голови). Ольга Лішик здійснила добровільний вихід з фракції «Блока Петра Порошенка «Солідарність» (написала заяву про вихід з фракції 22 грудня 2018 року на знак незгоди з «ганебною співпрацею» з представниками «Опозиційного блоку»), що вона підтвердила в інтерв’ю ОПОРІ, однак, в офіційних документах вона досі числиться у складі фракції.

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» у Сєвєродонецькій міській раді залишилася у складі двох депутатів.

Фракція «Об’єднання «Самопоміч» була та залишила за собою 3 місця у раді.

Дупутати від Радикальної партії Олега Ляшка зареєстрували фракцію у 2015 році, яка складалася із Валентина Пригеби та Олексія Яроша, повноваження яких 31 січня 2018 року рішенням територіальної виборчої комісії було припинено. На сьогодні до ради від Радикальної партії входять два депутати – Сергій Александров та Владислав Старицький, які не сформували фракцію, вважаються позафракційними, тому вказана партія не представлена фракцією у Сєвєродонецькій міській раді.

За додатковою інформацією звертайтеся:

Олексій Кормілецький, обласний координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами в Луганській області

тел.: 0502752808

e-mail:lugansk@opora.org.ua

Довідково: Громадянська мережа ОПОРА проводить моніторинг інституційного розвитку політичних партій України. До вибірки потрапили політичні партії, які на останніх парламентських виборах отримали 2% і більше голосів виборців на свою підтримку, а також регіональні політичні партії, які продемонстрували високий результат підтримки на останніх місцевих виборах в Україні. Опис особливостей регіонального партійного будівництва та оцінка стану розвитку політичних партій відбуваються на основі аналізу доступної публічної інформації та відкритих даних.