Правова допомога переселенцям: як громади інформують, консультують і захищають права ВПО
Відповіді на ці питання не завжди очевидні, адже законодавство постійно оновлюється. До того ж багато переселенців не знають, які права їм гарантує держава і куди звертатися за допомогою. У прифронтових сільських громадах ця проблема особливо гостра: не всюди є нотаріуси, центри адмінпослуг або достатня кількість юристів. Через це люди місяцями не можуть отримати належні виплати чи послуги, залишаючись у правовій невизначеності. Наприклад, у Широківській громаді влада зіштовхнулась з проблемою обліку ВПО: офіційно зареєстровані 9 653 особи, але фактично, за оцінками, проживає близько 7 000 – решта виїхали або не стають на облік. Державна система “Соціальна громада” не дає повної вибірки (ні вікового складу переселенців, ні їхньої попередньої громади), старости сіл ведуть свої списки вручну. Така ситуація ускладнює планування допомоги і захист прав переселенців, адже навіть їх точна кількість невідома.
Багато громад не чекають, поки проблему розв’яже центр, і самі організовують надання правової допомоги ВПО. Найпростіше – це інформування: випуск пам’яток, створення розділів на сайтах громад з актуальною інформацією для переселенців, гарячі лінії в міській/сільській раді. Наприклад, на сайті Запорізької ОВА є окремий блок «Інформація для ВПО», де пояснюється, як отримати допомогу на проживання, субсидію, компенсацію за зруйноване житло тощо. У багатьох громадах старости сіл або соціальні працівники виконують роль «провідників»: допомагають новоприбулим заповнити заяви, зібрати довідки, подати онлайн-запити через портал «Дія». Також на Запоріжжі активно діє система центрів безоплатної правової допомоги (БПД). Основний офіс у місті Запоріжжі, але консультаційні пункти створюються і при громадах. Приміром, в одному з ЦНАПів (центр адмінпослуг) Василівського району за графіком приймає юрист від місцевого центру БПД – переселенці можуть прийти і отримати консультацію щодо сімейних питань, соціальних виплат, трудових договорів і т.д. «Правова допомога надається за вимогою, не завжди достатньо повно», – зазначали переселенці у фокус-групах (). Це значить, що часто люди навіть не знають, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (адвокат за рахунок держави) у певних випадках – наприклад, якщо втратили документи або потребують захисту своїх майнових прав. Тому громадам варто активніше інформувати про це.
Велику роль відіграють правозахисні і громадські організації. Наприклад,Громадський Центр Правосуддя у Широківській громаді (Запорізька область), який створено ГО «Центр громадської активності «Сіті Хаб». Його мета – підвищення спроможності мешканців Запорізької області захищати свої права та вирішувати нагальні проблеми у правовий спосіб.Мешканці громади мають доступ до широкого спектру послуг, включаючи:первинну та вторинну правову допомогу;психологічну підтримку;перенаправлення до інших надавачів правової допомоги;консультації з адміністративних послуг;допомогу у вирішенні трудових та сімейних спорів;підтримку у взаємодії з органами влади для вирішення проблем громади.Окрім консультацій в офісі, фахівці центру здійснюватимуть регулярні виїзди до Вільнянська, Балабіно та Кушугума, забезпечуючи доступність послуг для всіх мешканців регіону.
Зусиллями УВКБ ООН та Норвезької ради у справах біженців організовано юридичні клініки у місцях компактного проживання ВПО: юристи приїжджають, наприклад, до гуртожитку чи санаторію, де живуть переселенці, і консультують прямо на місці. Важливо розуміти, що правова допомога охоплює не лише папери. Нерідко йдеться про захист прав людини: переселенці можуть стати жертвами дискримінації, домашнього насильства, трудової експлуатації. В таких випадках їм потрібен адвокат і підтримка поліції чи соціальних служб. У громадах мають працювати механізми реагування: якщо вчитель чи соцпрацівник помітив проблему – скерувати людину до відповідних органів, супроводити її, допомогти скласти скаргу.
Стратегія державної політики щодо ВПО до 2025 року визначає серед пріоритетів доступ ВПО до інформації та правосуддя. На практиці це означає створення умов, коли переселенець так само, як місцевий житель, може реалізувати свої права. Реалізація Стратегії доступності соцпослуг у громадах передбачає інтегрування юридичних послуг у місцеву інфраструктуру. Наприклад, в ідеалі в кожній громаді має бути принаймні 1 фахівець з правових питань (або договір з центром БПД) і постійний інформаційний куточок для ВПО. Впровадження стратегії допоможе встановити чіткий алгоритм: переселенець прибув – його не лише реєструють, а й проводять з ним «правовий інструктаж», вручають пам’ятку, пропонують особисту консультацію юриста. Також стратегія акцентує залучення громадських організацій – їхній досвід і гнучкість важливі для оперативного реагування на правові проблеми.
Самим переселенцям важливо знати свої права і не боятися їх відстоювати. Закон на їхньому боці: держава гарантує рівні права на працю, освіту, медицину, виплати. Якщо на місці хтось порушує ці права – треба шукати справедливості, звертатись по допомогу. «Наша правова допомога дає людям доступ до соцпослуг, документів, відновлення житлових і земельних прав», – зазначають у Агентстві ООН у справах біженців. Тобто кожна консультація юриста – це крок до того, щоб людина знову відчула ґрунт під ногами: повернула собі документи, оформила пенсію чи відшкодування, захистила свою власність. У підсумку правова інтеграція ВПО – необхідна складова їхньої загальної інтеграції. Тож громади Запорізької області і надалі мають тримати руку на пульсі, бути провідниками для переселенців у світі законів. Адже правова грамотність – це теж зброя, яка робить нас сильнішими перед ворогом.
