Громадські аналітики встановили на скільки прозорі сільські ради Донбасу на Луганщині

Дослідженням, яке проводилось впродовж жовтня 2019 року було охоплено 4 місцеві ради Луганської області, це 2 селищні: Красноріченська та Станично-Луганська й 2 сільські: Широківська і Красноталівська та визначено індекс їх прозорості для громади.

«Метою нашого проекту є лобіювання суспільно корисних змін в місцевих громадах через підвищення впливу громадян на процес прийняття рішень та відкритого розподілу бюджетних коштів органами місцевого самоврядування. Саме проведення таких антикорупційних моніторингів є одним з дієвих інструментів для досягнення цієї мети», - зазначив голова організації Сергій Кошель. - «Це в першу чергу потрібно щоб підвищити обізнаність мешканців цих громад про рівень прозорості та можливості громадянської участі у прийнятті рішень та використанні бюджетних коштів».

За результатами дослідження було обраховано індекси прозорості бюджетів визначених рад. Індикаторами вимірювання були такі показники як: участь громадських рад в процесі формування місцевих бюджетів, виконання бюджетів, статистика рівня обробки відповідей на інформаційні запити щодо бюджету, публікації бюджету в ЗМІ, зміст і наповнення сайтів міських рад, консультації з громадськістю під час формування бюджету.

Рівень прозорості формування бюджетів в досліджених громадах виявився не високим, адже тільки Красноріченська селищна рада отримала 54 бали з 90 можливих, в інших оцінки розподілились наступним чином: Станично-Луганська – 38,4; Широківська – 24,4 та Красноталівська – 12.

Причиною таких низьких індексів більшою мірою є відсутність належного рівня консультацій з громадськістю, порушення норм законодавства щодо публікації рішень про прийняття та звітів про виконання бюджетів та недостатній рівень відкритості закупівель у «Prozorro».

Наприклад, інформація про бюджетні програми та їх виконання відсутня на сайтах Красноталівської та Широківської рад. Річні звіти по бюджетам публікуються в ЗМІ тільки Красноріченською радою. Таке формування бюджетної політики обмежує членів цих громад у можливості відслідковувати якість бюджетних рішень на стадії їх прийняття та виконання.

Для перевірки ефективностівикористання бюджетних коштів, в процесі моніторингу по кожній з 4-х рад було проведено випадковий аналіз 15 пунктів закупівель і подальше порівняння їх з ринковою вартістю тих чи інших товарів і послуг. Раціональною витратою бюджету вважається кореляція, що не перевищує 20% між ринковою вартістю товару або послуги та закупочною. В результаті, лише 5 закупівель Красноріченської селищної ради проведено з раціональним витрачанням коштів (кореляція менша 20%), Станично-Луганська селищна рада провела 11 раціональних закупівель, Широківською сільською радою через систему Prozzorro проведено тільки 2 закупівлі, 1 з яких є раціональною, а Красноталівська сільська рада не проводила відкритих закупівель взагалі.

«Ми виявили, що в жодній із досліджених рад в процесі формування місцевих бюджетів не приймають участь громадські ради, що негативно впливає на можливість представників місцевої влади керуватись громадською думкою при прийнятті остаточних бюджетних рішень про основні напрямки розподілу видатків, що в свою чергу не сприяє поліпшенню соціальної політики і розподілу коштів бюджету та не створює довіру населення до місцевих органів влади. Тому, з врахуванням результатів моніторингу, громадськими експертами були розроблені методичні рекомендації з питань підвищення прозорості в прийнятті рішень та відкритого розподілу бюджетних коштів і комунікації з громадянами на місцевому рівні для органів місцевого самоврядування кожної громади, які брали участь в моніторингу. Ці рекомендації у форматі офіційних звернень ми надіслали до органів місцевого самоврядування та громадським активістам цих громад» - розповідає голова організації Сергій Кошель.

Методичні рекомендації включили в себе пропозиції застосування інструментів, направлених на підвищення прозорості бюджетного процесу, таких як: узгодження єдиної позиції влади і громади щодо напрямків використання бюджетних коштів через проведення бюджетних слухань та публічних консультацій з мешканцями; підвищення довіри громадян до влади та її підзвітність громаді; посилення ефективності контролю з боку громадян за бюджетним процесом на місцевому рівні.

Для покращення прозорості в прийнятті рішень та відкритого розподілу бюджетних коштів для органів місцевого самоврядування рекомендовано застосування таких методів, як: підвищення рівня прозорості бюджетного процесу (що включає забезпечення реалізації кожного етапу Бюджетного Регламенту під час розробки та затвердження бюджету ОТГ, розробка та затвердження Положення про бюджетну раду, підвищення рейтингу ОТГ та Індексу прозорості місцевих бюджетів Донбасу http://openbudget.org.ua, публічне висвітлення інформації стосовно виконання планових показників бюджетних програм по кожному розпоряднику бюджетних коштів, публічне оприлюднення інформації про витрати бюджетних коштів і таке інше), висвітлення бюджетного процесу у ЗМІ, використання сучасних каналів комунікації з населенням, мобілізацію громади (зокрема, розширення кола учасників громадських обговорень щодо розподілу, витрачання та моніторингу місцевого бюджету, залучення більшої кількості громадських ініціатив для впровадження «бюджету громадської участі», залучення до розподілу частини бюджету ОТГ мешканців, депутатів, представників органів місцевого самоврядування, членів громадських організацій, які обговорюють пріоритети розвитку громади та інше).

З повною інформацією по моніторингу та профілями кожного селища (села) можна ознайомитись на сайті Індексу прозорості місцевих бюджетів Донбасу - http://openbudget.org.ua

Програма ООН із відновлення та розбудови миру #UNDPUkraine #RPP #SDC #Sida

Ця публікація була підготовлена в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансовою підтримкою Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва (Sida). Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН або Швейцарської агенції розвитку та співробітництва (SDC) та Шведського агентства з питань міжнародного співробітництва (Sida)