Особливості укладання шлюбного договору
Момент набрання чинності шлюбним договором відрізняється у випадку укладення його подружжям та особами, які тільки подали заяву про реєстрацію шлюбу. Договір, укладений подружжям, набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення, а укладений майбутнім подружжям, яке подало заяву про реєстрацію шлюбу, набуде чинності тільки з моменту державної реєстрації шлюбу. Цю умову варто враховувати у зв'язку з тим, що вона суттєво впливає на режим права власності подружжя або одного з них залежно від умов договору. У разі потреби у шлюбному договорі можна визначити строк дії договору в цілому або його окремих положень.
Укладається шлюбний договір виключно у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Укладаючи шлюбний договір подружжя може врегулювати не тільки майнові права, але й обов’язки. В умовах договору можна чітко визначити обов’язки батьків щодо утримання дітей; визначити власника будь-якого майна, набутого до, під час та після припинення шлюбу; врегулювати порядок користування житлом, яке належить одному з подружжя; прописати умову щодо ощадливого ставлення до сімейного бюджету та інше.
Значною перевагою є те, що умови шлюбного договору можуть розповсюджуватися як на час існування шлюбних відносин, так і після їх припинення.
Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених законодавством
Отже, шлюбний договір – це сучасне вирішення майнових питань, та гарантія захищеності сторін у шлюбі.