Як отримати спадщину на тимчасово окупованій території

Спадкування може відбуватися або за заповітом, або за законом. Процедура спадкування за законом проходить відповідно до порядку черговості. У першу чергу право мають діти, батьки, чоловік або дружина. У другу – рідні брати та сестри. У третю – рідні дядько та тітка, а далі йдуть особи, які жили разом зі спадкодавцем не менше, ніж п’ять років. В останній черзі всі інші родичі.

Місцем відкриття спадщини є територія, де знаходиться нерухомість, а також гроші, цінні папери, автомобіль та інше рухоме майно.
У випадку якщо майно знаходиться на тимчасово окупованій території, подати заяву можна до будь-якого нотаріуса на території підконтрольній Україні.

Звернутися із відповідною заявою спадкоємець повинен протягом півроку. Якщо родичі цього не зроблять, то вважатиметься, що спадщина не прийнята. Однак, якщо спадкоємець і спадкодавець проживали разом, то таку заяву до нотаріуса подавати не треба. До нього слід звернутися після спливу шести місяців для оформлення свідоцтва про право на спадщину. Спільне проживання підтверджується пропискою в паспорті, адресою реєстрації за довідкою внутрішньо переміщеної особи або рішенням суду. Після 6 місяців з дня подання заяви особі потрібно звернутися до того ж нотаріуса, аби отримати свідоцтво про право на спадщину.

Документи, які необхідні для спадкування:

паспорт або свідоцтво про народження, ідентифікаційний код;

свідоцтво про смерть спадкодавця українського зразка;

копії паспортів, свідоцтва про народження, про шлюб та інші документи, що підтверджують родинні зв’язки з померлим;

свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу та інші документи, що підтверджують право власності померлого на майно.

У випадку якщо нотаріус відмовляється відкривати спадкову справу, або видавати свідоцтво про право на спадщину, він повинен зробити це у письмовій формі, вказавши причини відмови. Також за три дні він має видати відповідну постанову. Таке рішення у подальшому може бути оскаржене у суді.